За підрахунками Президента Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктора Сердюка - близько 32 мільярдів гривень!
Про це він заявив в інтерв'ю для видання Тиждень.ua. (випуск № 42 від 24.10.2013г.).

Віктор Сердюк

На запитання кореспондента «Скільки державі необхідно виділяти на охорону здоров'я в ідеалі?», Віктор Сердюк відповів:
«Відповідно до рекомендацій ЄС не менше 7% ВВП, а в середньому по Європі ця цифра сягає 10% і навіть більше. Протягом усіх 20 років незалежності України медична галузь фінансується, максимум, на половину реальної потреби.

А із суми, яка виділяється, відсотків 90 направляється тільки на утримання існуючої системи, тобто на зарплати, комуналку, оренди тощо, це 3,2% ВВП, близько 42 млрд. грн., тоді як має бути мінімум 80 млрд. грн. на рік.

Ще раз нагадую про 32 млрд. гривень наших особистих коштів, які йдуть на ліки та якими ми, фактично, дотуємо державу. Більше того, щонайменше половина з них витрачається на так звані нерецептурні препарати, вартість яких ніде в світі не відшкодовується, оскільки дуже часто це просте плацебо (від лат. Placebo, буквально - «сподобаюся», - речовина без явних лікувальних властивостей, що використовується в якості лікарського засобу, лікувальний ефект якого пов'язаний з вірою самого пацієнта в дієвість препарату - Вікіпедія).

Отже, з тих 32 млрд., як мінімум 50% повинні компенсуватися з бюджету. Питання має лежати ось у такій площині: купівлю яких ліків треба компенсувати, тобто якими хворобами держава повинна займатися. В Україні ж закуповуються медикаменти для лікування дуже обмеженої кількості хвороб, зокрема для гіпертоніків, діабетиків (тільки інсулін ), онкологічні препарати (до 50% потреби) і, частково, для деяких спеціалізованих проектів (ВІЛ/СНІД, туберкульоз тощо). Це фактично дрібнооптові покупки, тому виробники не роблять ніяких знижок. Тому механізм відшкодування, крім іншого, дає державам можливість істотно знижувати ціни на ліки в зв'язку з гарантованими значними закупівлями.

Взагалі наша влада ніяк не зрозуміє, що кожна гривня, вкладена в охорону здоров'я, приносить 4-5 грн. до ВВП. Адже саме людина, зрештою, є головним двигуном економіки. І якщо він здоровий, то йде працювати, витрачає свою зарплату на їжу, побутову техніку, одяг і т.д., таким чином рухаючи економіку вперед.»